Історія справи

Постанова ККС ВП від 09.04.2025 року у справі №939/899/22
Постанова ВГСУ від 09.04.2025 року у справі №939/899/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 939/899/22

провадження № 51-722 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 02 жовтня 2024 року ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 01 грудня 2024 року включно із визначенням застави у розмірі 908 400 грн.

Київський апеляційний суд ухвалою від 23 жовтня 2024 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вищезазначену ухвалу місцевого суду повернув апелянту на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки її подано після закінчення строку апеляційного оскарження та не порушено питання про поновлення цього строку.

Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційна скарга була подана в межах встановленого

ст. 395 КПК України строку, оскільки він перебував під вартою, тому строк подачі апеляційної скарги для нього обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Стверджує, що копію ухвали місцевого суду отримав 17 жовтня 2024 року, тому суд дійшов хибного висновку про пропущення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин обвинувачений вважає, що апеляційним судом безпідставно повернуто його апеляційну скаргу.

На касаційну скаргу обвинуваченого представник потерпілих - адвокат ОСОБА_8 подав заперечення, в яких, наводячи відповідні аргументи, стверджує про безпідставність заявлених вимог і просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без зміни.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник

ОСОБА_6 підтримали доводи касаційної скарги.

Прокурор вважала, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Від представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду без його участі та участі потерпілих.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження та доводи викладені у касаційній скарзі з доповненнями, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

За правилами п. 1-1 ч. 2 та ч. 3 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга подається, на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п`яти днів з дня її оголошення. При цьому для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

А тому при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК України строку апеляційного оскарження, слід чітко встановити початок перебігу вказаного строку та момент його закінчення, а також час вчинення учасником провадження дій щодо подання апеляційної скарги.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 02 жовтня 2024 року на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційний суд зазначив, що скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження і при цьому питання про поновлення строку у ній не порушувалось. Мотивуючи своє рішення вказав, що зі змісту апеляційної скарги слідує, що судове рішення ухвалено 02 жовтня 2024 року в судовому засіданні за участю обвинуваченого ОСОБА_7 в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Київський слідчий ізолятор» та його захисника ОСОБА_6 , про час вручення копії судового рішення у апеляційній скарзі не зазначено, а скарга обвинуваченим ОСОБА_7 датована та подана до адміністрації ДУ «Київський слідчий ізолятор» 15 жовтня 2024 року, що свідчить про пропуск строку на апеляційне оскарження.

З урахуванням того, що на момент постановлення ухвали місцевого суду від 02.10.2024 ОСОБА_7 перебував під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», тому строк апеляційного оскарження для нього обчислюється відповідно до положень ч. 3 ст. 395 КПК України з моменту вручення копії судового рішення.

У матеріалах провадження відсутні дані про отримання ОСОБА_7 ухвали місцевого суду, а тому за відсутності даної інформації неможливо встановити момент закінчення строку апеляційного оскарження.

Разом з тим, згідно інформації наданої Бородянським районним судом Київської області 08.04.2025 на запит Верховного Суду, копія ухвали Бородянського районного суду Київської області від 02 жовтня 2024 року була отримана ДУ «Київський слідчий ізолятор» 14.10.2024 для подальшого вручення ОСОБА_7 .

Таким чином, суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам кримінального процесуального закону, за наявності процесуальної можливості, не встановив початок перебігу строку апеляційного оскарження та момент його закінчення, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку, що апеляційна скарга подана обвинуваченим з пропуском встановленого ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, апеляційним судом було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення відповідно до вимог ст. 419 КПК України.

Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3